Бути "угодним", чи бути українцем?

Вівторок, 05 жовтня 2010, 16:14

З початком виборчого процесу методи ведення агітації та впливу на свідомість "електорату" з боку партії влади набули нових рис. Навіщо закривати "небажані" газети або телепередачі? Якщо можна просто повсюди розставити лояльних до правлячого режиму людей?

Саме так відбулося на Львівському телебаченні.

У політично-аналітичній програмі "Погляд з Високого замку" - тепер новий ведучий. Усунення попереднього аргументували тим, що в такий час її вести мають "свої" люди. Тобто "угодні" теперішній владі.

Що ж таке бути "угодним" на теперішній час?

Бути "угодним", це накритися білим полотном, і тихо, не піднімаючи пилу, прямувати на цвинтар історії. Туди, де потрохи відроджується Радянський Союз, комуністична влада, де знову починають спинатися на рівні ноги концтабори, в'язниці та репресії. Де постають загрози українству.

Бути "угодним" - це співати хвалебні оди на честь владної партії, і активно забувати про свою честь і гідність.

Бути "угодним" - це пасивно реагувати на витівки влади, що ставлять під сумнів саме існування незалежної й самостійної Української держави.

Бути "угодним" - це приймати як належне, коли, порушуючи принцип територіальної цілісності, віддають територію України іншій державі. І натякають, що це ще не кінець.

Бути "угодним" - це допустити, щоб Інститут національної пам'яті, який має займатися відновленням правдивої історії України та викриттям актів геноциду та звірств проти українців, очолювали комуністи, які безпосередньо причетні до злочинів проти українського народу.

Бути "угодним" - це не хвилюватися, коли перекроюють конституційний лад держави під кожні конкретні обставини.

В 2004-му було вигідно позбавити президента повноважень - аби не дай Бог Віктор Ющенко мав шанс розбудувати самодостатню Україну. А вже в 2010-му можна відміняти конституційну реформу, аби Україна потрохи ставала тоталітарною структурою.

Бути "угодним" - це прийняти інформацію, що Голодомор не був геноцидом українців. Може й репресій проти української інтелігенції не було? Може й масові розстріли та переслідування - також витвір нашої фантазії?

Бути "угодним" - це мовчки ковтати наступ на українську мову, яка на 20 році незалежності України потребує захисту від наступу російської мови. Адже російська, як виявляється, навіть за умов 80%-ї присутності в українському медійному просторі, є під загрозою.

Угодним байдуже, що владоможці говорять російською, що викладання в українських вузах іде не українською, що українська книга на межі вимирання, що право українців на отримання інформації державною мовою порушується в більшості регіонів України.

Бути "угодним" - це стерпіти, коли в Почаївській лаврі не приймаюсь прохання про молитву українською мовою, а представники "Рускаго мира" кажуть, що Бог молитов українською не чує.

Бути "угодним" - це коли так звані патріотичні сили пересварюються між собою, розчищаючи широку дорогу до влади ворогам України.

Бути "угодним" - значить перекреслювати майбутнє України, і творити будучність української губернії певної Імперії.

Бути "угодним" - це просто бути байдужим до всього, що діється навколо.

Радянська комуністична репресивна система дає добрі плоди. Багато кому з українців байдуже, що навколо валяється сміття, як у прямому, так і переносному значенні.

Бути "угодним", це стояти, опустивши руки, коли треба брати віник і вимітати сміття з нашої української хати.

Бути "угодним" - це мовчати, коли час кричати. Це чекати, коли час діяти. Це боятися, коли прийшов жертовний час!

Я не хочу бути "угодною"...

Я така, якою мене народила ця земля. Я українка, і для свого майбутнього я бачу безальтернативний варіант: соборну й самостійну Українську державу, у якій українець має справжню історію, рідну українську мову, самодостатню культуру, державу, якою кожен із нас пишається, і за яку ладен віддати останній подих.

Державу, яка сама вирішує свою долю, а не по-рабськи повзає перед своїми сусідами й сильними світу цього.

Державу, у якій кожен, покладаючись на власні сили, творить українське майбутнє для своїх нащадків!

Софія Федина, кандидат політичних наук, автор та ведуча "Погляду з Високого замку" на Львівському телебаченні, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Переформування лісів: як це працюватиме в Україні

(Не)виграна війна, (не)ідеальна держава, (не)ідеальні люди: як жити далі?

Реструктуризація vs продаж застави: досвід кейсу Gulliver

Глухий кут для російського СПГ: чому Китай не врятує втрачені прибутки Росії в ЄС

Брехня – це найжахливіший злочин, який Росія скоює в Європі прямо зараз 

Як світ може допомогти звільнити журналістів з російського полону